«ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ»

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання є одним з найважливіших підсумків психічного розвитку дошкільняти. І міститься вона у тому, що у дитини на момент вступу до школи складаються психологічні властивості притаманні школяру. 

Дуже важливо підготувати дитину до навчання, але підготувати не значить навчити дитину читати, писати та рахувати. Поняття підготовки дітей до навчання у школі набагато глибше: 

– по-перше, дитина повинна навчитися мислити, аналізувати, грамотно та зв`язно висловлювати свої думки, знаходити нестандартні рішення – це інтелектуальна готовність; 

– по-друге, у дитини повинна бути сформована готовність до прийняття «соціальної позиції школяра»: це означає, що відношення дитини до школи, учбової діяльності, до вчителів, до себе повинно бути позитивним; 

– по-третє, необхідно сформувати вольову готовність майбутнього першокласника. В розвитку особистості дитини 6-річного віку на першому місці повинен виступати мотив «Я повинен», ніж «Я хочу». 

В школі від дитини будуть вимагати вміння утримувати свою увагу необхідний час, вміння робити не тільки те, що хочеться, а те що від неї вимагає вчитель, шкільний режим, програма навчання. Всі ці аспекти бажано враховувати задля успішної подальшої адаптації дитини в школі. 

Батькам варто звернути увагу на розвиток пізнавальної сфери та готовності малюка до школи, самостійно діагностуючи та визначаючи рівень психологічної готовності у повному обсязі, беручи до уваги: 

  1. Інтелектуальну готовність (розвинуті у дошкільному віці форми мислення – наочно-образне, наочно-схематичне, творчу уяву, наявність основних уявлень про природні та соціальні явища);
  2. Вольову готовність (сформованість відповідного рівня довільності);
  3. Мотиваційну готовність (бажання ходити до школи, набувати нові знання, бажання зайняти нову соціальну позицію – стати учнем);
  4. Готовність до спілкування (сформованість у дитини відношення до вчителя як до дорослого, що має особливі соціальні функції, розвиток необхідних форм спілкування з однолітками). 

Найпростішими методами дослідження готовності є психологічні тести та психологічні завдання,  які дозволяють вивчити розвиненість пізнавальної, інтелектуальної та емоційної сфер:

 Мислення і мовлення 

  1. Відповідь дитини на задані запитання: «Як тебе звати?», «Твоє прізвище?», «Як звати твоїх батьків?», «Яких ти знаєш диких тварин?» і т.д.;
  2. Розповідь по малюнку. Перед дитиною кладуть малюнок із сюжетним зображенням і пропонують розповісти, що на ньому зображено.
  3. Складання картинок із зображеними на них предметами за призначенням (предмети побуту, фрукти, овочі, транспорт, одяг);

 Наочно-образне мислення 

  1. Загадування та відгадування загадок.
  2. Малювання людини (людської фігури); 

Виконання роботи за зразком, перевірка рівня розвитку дрібних м’язів руки та довільної уваги 

  1. Малювання будиночка (виконання роботи за зразком);
  2. Миттєве сприйняття кількості 

Рекомендації щодо підвищення рівня готовності дитини до школи 

Завданням батьків, вихователів та педагогів у процесі формування готовності дитини до школи є: 

  1. Вселити в дитину віру у свої сили, не здійснювати вплив, що веде до формування заниженої самооцінки.
  2. Не допускати у душу дитини страху до навчання, школи.
  3. Потрібно частіше хвалити дитину і підбадьорювати її.
  4. Батькам та педагогам не потрібно «тренерувати» дитину виконувати наведені вище завдання, необхідно розвивати розуміння завдань.
  5. З метою підвищення рівня розвитку мислення і мовлення важливо навчити дитину брати участь у колективних рольових іграх.
  6. Обов’язковою умовою формування готовності дитини до школи є не тільки розповідання дорослими казок дитині у період від 3 до 5 років, а й слухання дитячих версій «Колобка», «Ріпки» тощо.
  7. Дорослим завжди потрібно обговорювати з дітьми прочитану книжку або переглянутий фільм.
  8. У дошкільному та молодшому шкільному віці у дитини інтенсивно формується образне мислення, тому важливе значення у розвитку займають малювання, ліплення, аплікації, конструювання.