“ПРАЦЮЄМО НАД РОЗУМОВИМ РОЗВИТКОМ ДОШКІЛЬНИКА” 

1. Заохочувати творчу ініціативу дитини: не сварити за помилки і не насміхатися з безглуздих спроб виконати завдання. Адже варто лише один раз насварити дитину за неправильні дії, і вона може більше не захотіти виконувати завдання. Особливо, якщо її дії невдалі, обов’язково потрібно знайти щось таке, за що можна було б її похвалити: сміливість, винахідливість, старанність, акуратність тощо.

2. Чималу роль для дитини відіграє форма, в якій відбувається оцінка результатів її діяльності. В основі будь-якої оцінки має бути загальне позитивне ставлення до дитини. Навіть коли дитина зробила помилку у завданні, бажаною формою оцінки має бути така: «Ти діяв дуже добре, але поки що тобі не все вдалося зробити правильно. Та наступного разу ти можеш виконати завдання ще краще, ніж  тепер.» Далі важливо вказати дитині на її помилки та на способи виправлення недоліків.

3. Необхідно детально аналізувати разом з дитиною всі допущені нею помилки. Бажано, щоб правильну відповідь дитина знаходила хоч і за допомогою дорослого, але самостійно. Не варто поспішати підказувати: спершу потрібно перевірити, чи зрозуміла дитина, що від неї вимагається та хід розв’язання завдання. І якщо, незважаючи на всі спроби, виконати не вдається, можна натякнути, в якому напрямку потрібно рухатись. Правильну відповідь варто говорити, коли всі можливості дитини вичерпано. У повідомленні дитина повинна зрозуміти, чому саме ця, а не інша відповідь є правильною.

4. Більшість дітей не завжди можуть пояснити знайдене ними рішення через невпевненість у собі або конформність. Тому варто спокійно запитати: «Чому ти так вважаєш?» замість «Неправильно, краще думай!»

5. Якщо дошкільник почав усе частіше відволікатись, більше помилятись – це означає, що він втомився. Краще переключити увагу на інший цікавий для нього вид діяльності.

6. Намагайтесь уникати примусу: «Сідай, будемо займатися, ледащо!» або «Але ж ти й неуважний!» і т.д. Такі виховні впливи сприяють лише формуванню в дитини з раннього віку невпевненості в собі та своїх силах. А це призводить лише до нових і нових невдач. Виникає замкнене коло, вийти з якого самостійно дитина вже не зможе.

7. Не забувайте говорити дитині, що вона розумна та здібна!