ПОДОЛАННЯ СТРАХУ ТА СТРЕСУ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

Час диктує свої умови, а сьогоднішнє людство потерпає від різних психологічних станів, негараздів та труднощів, котрі оточують із всіх сторін. Дуже важливо не втратити себе і залишитися впевненим у власних силах, побороти стрес та страх у будь-якій ситуації, в тому числі і надзвичайній.

Стрес – це стан психічної напруги, що виникає у людини в процесі роботи в найбільш складних, важких умовах як у повсякденному житті, так і при особливих ситуаціях. Слід також пам’ятати, що стрес – це глобальна відповідь організму і людини на екстремальні впливи або на підвищене навантаження. Стрес являє собою явище, що має безліч біохімічних, фізіологічних, психологічних, соціально-психологічних та соціальних проявів.

Стресові стани можуть стати наслідком: сприйняття загрози, небезпеки, оцінки невідомої ситуації. Особлива загрозлива ситуація є в місті (щільність населення, напружений дорожній рух, шум і інші екологічні ситуації).

Стресовий стан має свої прояви:

  1. Тілесні прояви: зміна частоти серцебиття, прискорення ритму дихання. При підвищенні напруги червоніє або блідне шкіра обличчя і шиї, зволожуються долоні, розширюються зіниці, підвищується або знижується активність потовиділення.
  2. Поведінкові прояви: зміни міміки, тембру голосу і інтонацій, швидкості, сили і координації рухів, пасивність, загальмованість, млявість в рухах.

Стрес, пережитий людиною в екстремальних ситуаціях, виходить, як правило, за рамки звичайного людського досвіду, часто призводить до психічної травми і виникнення різних психічних розладів. В якості травматичних визнаються будь-які ситуації, в яких людина брала участь безпосередньо як свідок, якщо ці обставини були пов’язані з сприйняттям смерті або реальної її загрози, важких травм і страждань інших людей, переживаючи при цьому почуття безпорадності, інтенсивний жах, страх.

Страх – це негативне емоційне переживання, почуття тривоги, яке відчуває людина при насуванні небезпеки. Це почуття люди відчувають найчастіше, яке виникає при загрозливій небезпеці, у вигляді боязні деяких людей, перед майбутньою важливою справою, перед важливою зустріччю, під час конфліктів, при невдачах у навчанні, роботі, при виступі перед великою аудиторією, при неочікуваній лякливій ситуації, при знайомстві з незнайомими людьми.

Страх впливає на розумові процеси: у одних людей під впливом страху підвищується кмітливість, вони концентруються на пошуці виходу, а у інших же спостерігається погіршення продуктивності мислення, що проявляється в розгубленості, у відсутності логіки в словах і вчинках. Дуже часто знижується вольова діяльність, людина просто не здатна що-небудь зробити, їй важко змусити себе перебороти цей стан. Мова в цьому становищі часто плутана, голос тремтить. Страх і тривожність роблять величезний вплив на увагу. Як правило, увага розсіяна, дуже складно зосередитися або, навпаки, спостерігається звуження свідомості. У надзвичайній ситуації, людина почуває себе беззахисною.

Почуття безпорадності, беззахисності, утворює в людській психіці ще одне явище, котре називається панікою. Паніка – це психічна короткочасна «епідемія», яка виникає у вигляді пригнічую чого афекту, яка найчастіше виникає при великому скупченні людей.

Паніка нероздільно пов’язана з інстинктом самозбереження, який однаково проявляється у всіх людей.

За тривалістю паніка може бути короткочасною (від секунд до кількох хвилин), досить тривалою (десятки хвилин, години), пролонгованою (кілька днів, тижнів). Короткочасна паніка – це, наприклад, паніка в автобусі, що втратив управління. Досить тривалою буває паніка при землетрусах, що «прокинулись» і є не дуже сильними. Пролонгована паніка – це паніка під час тривалих бойових операцій, наприклад на Сході України, після вибуху на ЧАЕС .

Панічний стан – це один з видів психосоціальних епідемій, вивчення причин виникнення яких і шляхів їх ліквідації в даний час є актуальним для проведення психопрофілактичної роботи як серед організованих контингентів, так і взагалі серед населення.

Психологічні рекомендації щодо подолання стресу та страху у надзвичайній ситуації:

  1. Будьте переконані, що усе буде добре;
  2. Відчувши боязкість, не зосереджуйте на ній увагу. Зорієнтуйте свій погляд на вирішенні поставлених завдань;
  3. Якщо страх дуже сильний, намагайтесь домалювати собі в уяві, як ви його перемагаєте;
  4. Роздивіться навколо, у думці назвіть усе, що ви бачите;
  5. Найдіть будь-яку маленьку річ, уважно розгляньте її, потім заплющіть очі, уявіть неї;
  6. Простежте за своїм диханням, дихайте поволі, через ніс; вдихніть, затримайте дихання і знову повільно – видих.