• Любіть свою дитину такою, якою вона є. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Адже у кожної дитини свій темп і час розвитку та становлення.
  • Не залишайте дитину напризволяще. Повноцінний розвиток дитини можливий лише тоді, коли дорослі беруть активну участь у її щоденних справах. Пам’ятайте, що батьки більше навчають дитину власним прикладом, ніж нотаціями.
  • Підтримуйте прагнення дитини робити щось самостійно. Помічайте та схвалюйте кожну таку спробу. Залучайте дитину до хатніх справ, при цьому враховуйте її вік та можливості. Не варто обмежувати її інтереси та діяльність лише дитячим світом.
  • Створюйте предметно-ігрове середовище відповідно до віку дитини, однак пам’ятайте, що іграшки мають активізувати дитячу допитливість.
  • Стежте за інтонацією та гучністю свого голосу. Коли на дитину кричать, вона дуже швидко «затуляє вушка», однак довго пам’ятає, що батьки сварили, а отже – ображали її.
  • Не поспішайте: жоден віковий період не можна оминути чи прискорити, адже під час кожного з них дитина має оволодіти певними знаннями та вміннями. Враховуйте провідний напрям розвитку дитини під час того чи іншого вікового етапу. У ранньому віці це, зокрема:

         – становлення предметної діяльності;

         – розвиток сприймання і мовлення;

         – виокремлення Я.

Пам’ятайте, що психічний розвиток – закономірний процес, який не закінчується чиїмось бажанням.

  • Ставтеся з повагою до уподобань та інтересів дитини. Дайте їй змогу спробувати якомога більше видів діяльності, надайте дитині право вибору.