РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ПЕДАГОГІВ

ЩОДО АДАПТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ

  1. Відноситися до дітей відповідно до їх віку, пред’являти вимоги, відповідно до їх віку і здібностей. (Завищені вимоги ведуть до підвищення рівня тривожності, занижені – до пониження мотивації і успішності).
  2. Враховувати психологічні особливості дитини, її емоційний стан, тип її сприйняття світу, тип темпераменту.
  3. Сприяти зниженню тривожності і страхів.
  4. Спілкуючись з дитиною, не підривати авторитет інших значимих для неї людей.
  5. Формувати у дітей позитивне відношення до школи, гуртка, педагогів і однокласників.
  6. Якщо дитині насилу дається який-небудь учбовий предмет, краще зайвий раз допомогти їй і надавати підтримку, а досягши навіть щонайменших успіхів – пам’ятати про похвалу.
  7. Довіряти дитині, бути з нею чесними і приймати такою, якою вона є.
  8. Якщо з яких-небудь об’єктивних причин дитині важко вчитися, вибрати для неї гурток до душі, щоб зайняття в нім приносило дитині радість і вона не почувала себе ущемленою.
  9. Частіше спілкуватися з дитиною, допомагати робити уроки,  грати, малювати.
  10. Будьте послідовні у своїх діях, не забороняйте дитині без всяких причин те, що ви дозволяли раніше.
  11. Сприяти гармонізації образу ” Я”, підвищенню упевненості в собі і своїх можливостях.
  12. Переглянути своє відношення до дитини і виключити гіперопіку і емоційну прохолодність.

Що викликає стрес у дитини? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей, навіть зміна «статусу» – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.  

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

  1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До вихованця вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
  2. На дитину обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

  1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляйте з дитиною про школу чи гурток. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди. Обов’язково запитуйте вашу дитину про її однокласників, справи у класі ,на гуртку, шкільні предмети, педагогів.
  2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
  3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, гуртка, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
  4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
  5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі, на гуртку. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, на гуртку у домашній діяльності.
  6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

  1. Допомагайте дитині у навчанні, домагайтеся, щоб вона досконально зрозуміла навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
  2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
  3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
  4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти дитині виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Активна батьківська допомога школі  чи позашкільній установі – обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.