Гіперактивні діти можуть стати серйозним випробуванням для витримки батьків. Вони не можуть на будь-чому сконцентрувати увагу, постійно відволікаються. Батьки таких дітей знають, як складно іноді змусити їх щось виконувати. Вони, або просто забувають прохання, або навмисно ігнорують слова мами й тата.

Але виробити звичку виконувати прохання можна і за наявності гіперактивності. Як це зробити?

Використовуйте чіткі інструкції

Гіперактивні діти важко сприймають розпливчасті прохання. Тому, намагайтеся говорити чітко і лаконічно. Наприклад: “Піди на кухню і принеси свій посуд”. Або: “Зніми черевики та прибери у шафу”. Таким дітям потрібна конкретика, без неї їм буде набагато легше ігнорувати ваше прохання.

Завжди запитуйте повторення прохання

Якщо дитина вже навчилася говорити, завжди запитуйте у неї, чи почула вона ваше прохання. Це дасть їй додатковий стимул виконати його. З дітьми шкільного віку можна укладати й письмові домовленості. Наприклад, спробуйте задокументувати правила користування смартфоном або поведінки під час вечері.

Мотивуйте смакотою або похвалою

Діти набагато краще виконують будь-які прохання, якщо у них є мотивація. Зацікавте малюка за допомогою чогось смачного. Або вигадайте інші заохочення, наприклад, іграшки чи книжки. Іноді може спрацювати й звичайна похвала від мами. Заохочуйте дитину після кожного виконаного прохання, щоб слухняність закріпилася у якості звички.

Виконуйте свої обіцянки

З гіперактивними дітьми вкрай важливо бути чесними. Ви повинні пам’ятати про встановлену ієрархію у родині. Якщо ви обіцяли покарати дитину за невиконане прохання, обов’язково дотримайтесь свого слова. Наприклад, ви вирішили забрати у неї конструктор на тиждень, якщо вона не зробить домашнє завдання. Обов’язково заберіть його, навіть якщо дитина плакатиме. Не піддавайтесь на провокації та не віддавайте його протягом тижня. Лише так дитина усвідомить силу ваших слів.

Розбивайте складні прохання на дрібні

Дітям з синдромом гіперактивності складно сконцентрувати увагу на складних проханнях. Тому, краще їх розбивати на більш дрібні, при цьому, намагайтесь контролювати прогрес у дітей, щоб вони не уникали виконання своїх обов’язків.